Життям своїм поділюся з тобою,
все справедливо, навпіл поділю.
Ці почуття, що у душі зі мною
віддам, і навіть серце без жалю.
Свій день і ніч, теж поділю на двоє
і сонця пів і місяця кусок.
Візьми ще з серця мого трохи болі,
в твоїм житті багато помилок.
Ти навпіл щастя ріжеш, мов ножем,
душі частинку в мене забираєш.
У тім житті ти будеш крадієм,
бо об каміння серце розбиваєш.
Ти хочеш все, бо половини мало.
Крадеш моє життя у темноті.
Не буде сліз, ще гірше не настало...
Лиш пустота в глибокій самоті.
Автор Лариса Мандзюк.
