Невже свавільна,горда й егоїстка?
Невже мої емоції не мають каяття?
Невже така я вже "нарциска",
Що ви скидаєте мене у прірву небуття?
Невже мої слова не мають міри?
Й образити я можу ними всіх підряд?
Невже такі гидкі мої маніри,
Що розбивають вам серця,немов снаряд?
Так,знаю,що часом я нетерпляча,
Й мої гніви аж ллються через край
Ну,ви звикайте,вже така у мене вдача,
Й зі мною точно не потрапити вам в рай.
Я знаю,що часом я неправа,
Але постояти за себе точно зможу.
Я знаю,що часом,гидкі мої слова,
Але себе-не переможу.
Я знаю,що не сприймуть мене всюди,
І,що для інших,я Диявол без прикрас,
Але простіть мене всі "ідеальні" люди-
За мій нарцизм,грішу й кохаю вас.
