Тебе зустріла я в житах,
В спекотні дні посеред поля.
Навстріч летів мені, мов птах,
Немов твоя була я доля.
Таким легким був і веселим
І пахнув димом й споришем.
Гойдав жита поперед мене,
Ховавсь позаду за кущем.
Так ніжно цілував волосся
І обіймав дівочий стан.
Хустинка впала на колосся,
Коли ледь-ледь торкнув вуста.
Шептав осиковим тремтінням
Найпотаємніші слова.
Якимось неземним велінням
Я стала мавка польова.
Провів мене аж до порога,
Зайти у хату не посмів.
Утримать вольного незмога –
Ані присяг, ні клятв, ні слів.
Був ніжним і несамовитим,
Сміливим, бажаним, моїм…
Мого то краю любий ВІТЕР,
Потік невичерпаних рим…
"вивітрюваних"). ні, в цьому списку немає потрібного. уявіть ( я не уявляв, тому й не знаю ) потік рим, як потік слів, як в "матриці" на екрані потік символів. а "скажених", "пекельних" тощо не годиться категорично: тут треба конструктиву та креативу. а які рими в цьому вірші? прочитайте декілька разів, і слово знайдеться відповідне до стилістики твору. ну ось "невгадуваних" – та ви самі щось вихопите з потоку