Торкаюсь трав, торкаюсь вітів,
Шлю Небесам свої привіти,
Дарую Сонцю погляд ніжний,
Приймаю в Серце скарб безмежний.
Укрита шатами скарбниця,
Схилились від врожаю низько
Дерева з цінним подарунком,
Берези і Дуби знов струнко
Стоять, у Золото вдягнувшись.
Цю вічну Радість озирнувшись
Приймаю в чисту, щедру Душу,
Щоб знов у Коло Праці рушить!
Мудра Бджола
