На городі – кабачок,
грів під сонечком бочок,
цвіли жовтенькі квітки,
колихалися листки.
Картопля поруч була,
вже давно перецвіла,
зеленіло ботвиння,
бо сохнути є причина.
Вже вересень надворі,
потемніли соняхи,
вони повнії зернят,
з горобцями у них лад.
А хто марлю нап’ялив
і від горобців захистив?
Їхня зграйка прилітала,
снідати не забувала.
Стоїть жовта кукурудза
і чекає: не забудуть
із городу позбирати
і качанчики ламати.
Будуть зерна курочкам,
а кабачки – кізочкам,
та ще поки кабачок
грів під сонечком бочок.
13.09.2016.
Фотографія автора.
