Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олекса Удайко: ТИХО КОЛИШУТЬСЯ ВІТИ… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Іванюк Ірина, 09.08.2016 - 08:15
Сподіваюсь, що їхній приклад, все ж допоможе виховати зовсім нове покоління, вільне від неправди і всілякого сміття радянської спадковості
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...Я теж! Тому йпишу! Дякую, Іринко!
Окрилена, 04.08.2016 - 00:25
Намагаються приспати жартами, суржиком... "тихо колишуться віти" - двояке відчуття, медитативно-сумне
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У Вас щире серце, Оленко!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячний за думку єдину!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бо черлене все розібрали,та й по кишеням все розіпхали... Сьогодення! Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рызко кинув пити, друже!
Ілея, 19.07.2016 - 01:07
Щиро...правдиво...щемно...і"чом ми такі незворотні"- не дає і мені спокою...
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Неоковерні, як кажуть на Чернігівщині.
Ганна Верес (Демиденко), 18.07.2016 - 22:15
Мені допрацьований твір більше сподобався, хоча і той гарний, бо правду-матку ріже. Мені цікаво, чи хоч хто небудь із владного олімпу опускається у наш Клуб, адже тут словесне відео сьогодення і історії нашої України.В жалі глибокім стою: Пам'яттю дихають квіти Й жертви святого вогню… Влучно сказано. Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
/// Їм нема коли читати вірші...за крадіжками, Ганнусю! Дякую!
палома, 18.07.2016 - 20:48
Вже ватра догораєІ тінню суне страх… Любов іще палає! Дасть Бог, зупиним крах! Душа іще волає... Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за експромт! Врахую!
I.Teрен, 18.07.2016 - 19:50
Для живих філософія тривіальна - за що боролись, на те і напоролись. І все ж обнадіює одне - ми ще на крутому підйомі експоненти народної мудрості. Правда, відтіля так само легко знову впасти нижче плінтуса.Тримаймось вірою. |
|
|