Україно моя,
З незапам’ятних літ ти страждала…
Потемніла земля
Від людської печалі і мук…
Споконвіку своїх
Ворогів і себе годувала
І співала пісні,
Виживаючи в морі розлук…
Україно моя,
Ясночола лебідонько мила,
Дивна доля твоя,
Мов надірвана скрипки струна…
Біль несеш у собі,
Кров’ю, потом, сльозою умилась,
Бо не раз по тобі
Прокотилась жорстока війна.
Україно моя,
Удовиний, нескорений краю,
Скільки літ москалям
Ти служила без плати і рент!..
А тепер ти синів
Під знамено єдине збираєш
Боронити свої
Землі, що захопив конкурент.
Україно моя,
Вірю в долю твою і у силу:
Буде вільна земля
І дзвенітиме жайвір вгорі,
Срібний спів солов’я,
Небо, мирне, волошковосинє,
Й віру буде вселять
Сміх, дитячий, і сміх матерів.
15.01.2016
Ганна Верес (Демиденко).
Мелодійно і зворушливо про нашу багатостраждальну Україну. Мабуть і війна, що більше просто так не годувати і не служити. І хочеться вірити, що наші кращі діти не вмирають задарма. Щоб хтось набив свої кишені. Що буде результат.
Мабуть і війна, що більше просто так не годувати і не служити. І хочеться вірити, що наші кращі діти не вмирають задарма. Щоб хтось набив свої кишені. Що буде результат.
