Слова поета, - проліски з під снігу,
Єнергія - з під товщі мерзлоти.
Струмки живильні, що лягають в книгу,
Щоби звільнити люд від сліпоти.
Поетів справжніх не терпіла влада
На волі їх бо ж зносить не могла.
Їх розпинала церква біснувата,
Їх проклинали іроди від зла…
Нелегка доля істинну воскрести,
Нещасним людям правду донести.
Не всім дано… та їм воно до чести!
Не кожен може встати й повести.
Поети вічні в пам’яті народу,
Титани світла, промінь чистоти.
Несуть тепло, надію і свободу,
Як ті свічки… в закутках темноти!
Миколо, це і про Вас. Гарно виклали думку: ким має бути поет.
Поети вічні в пам’яті народу,
Титани світла, промінь чистоти.
Несуть тепло, надію і свободу,
Як ті свічки… в закутках темноти! Обираю.
Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00