Кохання – вічність
Чи лиш мить?
Чому так се́рденько тремтить?
Коли побачиш ти його
Подумаєш, мабуть, це мій,
Такий коханий, дорогий.
Мине той час
І зрозумієш ти не раз
Що мить кохання чарівна!
А без кохання ти одна.
Хоч тяжко інколи буває,
А мить кохання та минає,
А серденько воно ж тремтить
Кохання вічність
Чи лиш мить?
Моя бабуся говорила
Кохання, як зірка миготлива,
Горить та миготить,
Людей звичайно веселить!
Та пам’ятай, моя голубко,
Воно як зіронька згорить
В одну єдину мить!
