А ви знаєте,як це-розлюбити людину?
Просто,отак,без причин.
У полум*ї щастя із нею горіти-
А потім погаснуть,залишити пил.
Ви знаєте,нудить від того тепла,
Від посмішки чистої щирої.
І думаєш''Людина ця не моя'',
А вона тебе називає милою.
І все розгортається знов і знов
На тлі почуттів урагану.
З його боку-вічна любов,
А з твого-бридка омана.
Знаєте, все це-не жалість,
А просто людське розуміння.
Бо кохають в житті один лише раз!
А всіх інших називають тінню.
