Ти не Ромео а я не Джульєта
І нашу долю складав не Шекспір
Та й не Шевченко,Франко або Гетте
Писали те що сказати не вмів.
Писало серце вкладало у душу
Але,словами не вимовив Ти
Тепер назавжди від Тебе йти мушу,
Можливо хтось таки скаже мені.
Він скаже все без зупинки,без страху
Як важко серцю,як плаче душа
Що ми не можем залишитись разом
Коли на землю світанок спада.
Він скаже просто й в одночас так ніжно
Ту дивну фразу що давня як світ
Кохаю Тебе,Ти моя королева,
І більше нічого не трeба мені.
