А я тебе, колись забуду,
Вийду заміж. Народжу дітей.
Та, ніколи жаліти, не буду,
Про той, наш, самий перший день.
Я обіцяю, що горя не знатиму.
Що, ВІН любити буде мене.
Проте, я не знаю, чи так я кохатиму,
Як зараз, кохаю тебе.
Я сказала, що я забуду?
Ні! Буду бачити, тебе я у снах,
І в той час, як мені будеш снитись,
Висохатимуть сльози, на мОїх очах.
А я, в твою честь, назву сина,
В нього очі будуть твої!
Я обіцяю, що буду щаслива,
Пообіцяй, теж саме й мені!
