Надії СавченкоЯке небо у нас голубе
І поля золотисто-жовтаві!
Небо кличе в безодню тебе,
А земля – у обійми ласкаві…
Уподобала все ж ти його –
Де п’янка і безкрая стихія…
Підкорити орла одного́ –
Твоя давня і зболена мрія!
…І шугала, мов птаха, між хмар,
Та орла ти намарно шукала…
На землі лиш зустріла примар
На чолі з людожерним шакалом.
Хоч вже тілом знесилилась ти,
Та твій дух і любов не вмирають!
Бо ростуть смертоносні хрести –
Смертохристи шаліють у краї.
Вже у небі вартує тебе́
Той, хто так покохав твої коси
Й необачно сягнув до небес
Через темряву в ангельську просинь…
Там, в блакиті немає журби,
Святі ангели Сотні літають –
По велінню своєї судьби
Всіх героїв землі прославляють.
1.03.2015
Это ж диптих получился)))
Фигура объединяющая оба текста (предыдущий о Немцове), конечно же глава полит организации от которой Савченко "состоит" в раде, которую Б.Немцов охарактеризовал "наиболее реальным и конкретным врагом украинской государственности".
Есть объединяющая идея на Украине, и сочинители её в состоянии выразить, однако.
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, диптих! І тандем двох героїв і однодумців (хоч країни протилежно різні).
можна! 