Кузьма Скрябін
"Лист до президентів України"
Панове президенти, є до вас розмова,
Бо ми давно не чули від вас правдиве слово,
І може я ніколи б не починав її
Та скажу вам відверто - причина у війні.
В яку ви цю країну всі разом погрузили,
І щоб її не було ви нічого не зробили.
Невже за стільки років ви достаньо не нажили,
Щоб заробляти гроші, копаючи могили.
Панове президенте, є до вас питання:
Чому ви всі живете, як голубці в сметані,
Тоді, коли всі люди скидаються солдатам
Копійками, які ви ще в них не встигли відібрати?
Чому ви не пошлете на війну своїх синів,
Ні внуків, ні племінників, самих вас там не видно?
Зате на смерть кидаєте чужих чоловіків...
Скажіть мені, невже це виглядає справедливо?
Чому холоднокровно ви зливаєте країну?
І у крові своїй ви власну топите дитину.
Скажіть, будь ласка, чим всі люди в цій країні винні?
Скажіть ціну, за скільки ви продали Україну?
Я хочу побажати вам, панове президенти,
Відчути весь наш біль на собі перше ніж померти.
А всім нащадкам вашим - я хочу тільки зла,
Яке ви всі разом роками готували нам!
Господа президенты! Разговор есть о деле.
Как давно мы не слышим правды в вашем "отделе"?
И, быть может, не стал бы в этой быть я возне,
только искреннее... Вся причина - в войне.
Господа, вы страну оттоварили странно:
вместо взятые - ВЫ!!! А страна - как бы ванна...
Неужель до сих пор вам деньжат маловато,
чтоб ценились гробы, но для нищего брата?
Господа президенты, есть вопрос ожиданий:
почему ваша жизнь - пирожок во сметане?
Люди бросят монет (на солдатские крохи)
тех, что вам на обед не собрали налоги.
А своих сыновей на войну вы не шлёте -
вы с племянником сок в безопасности пьёте...
Но чужих мужиков отдаёте на смерть.
После этого вы - справедливости сеть?
Почему вы страну погружаете в сумрак?
Задушили ребёнка за суммою сумок?
Но люди, пожалуйста, в чём виноваты?
Их про́дали вы - значить, стали багаты...
Хочу пожелать, господа президенты,
вам чувствовать боль перед смертью мгновенно.
А вашим потомкам желаю я зла,
которая ваша "кравчучка" годами везла.
