З краплинок дощових з'явилась річка,
Що з кожним днем сильніша і стрімка.
Усмішка пролітає крізь містечка,
Долає відстані, манИть мене- п'янка.
Мов промінь сонця в сірих хмарах,
Виблискує перлиною на глибині.
Щирість її вимірюють в ударах,
Ритм серця, що сили надає мені.
Неначе нічка -грає думками поета,
Приходить тоді коли інших нема.
Немає орбіти у диво-планети,
В сузірї моєму вона муза одна.
