Сонце світить на небі ́яснім
весна зацвітає на світі прекраснім
росами р́ясними вкриті поля
лиш для мене зима,холодна й пуста
Ця зима вже давно в мо́їм серці
сонце не миле, життя гіркіш перцю
й тоненькою жилкою б'ється любов
почуття це,здається,ввійшло в мою кров
скільки ж іще мені мучитись треба
щоб зрозуміти нарешті той факт-
єдина для мене ти, сонце моє ти
й забути тебе в мене сили нема
І день за днем пекельний біль
моє єство з корінням пожирає
і снишся кожну ніч мені
прокинусь- місяць в шибку зазирає
А в сні моя душа до тебе лине
я відчуваю рук твоїх життя
хоч знаю, ранком мрія згине
і знов настане темна влада дня́
