Якби наїстися твого повiтря
І випити всi сльози на очах,
Залишити лодонi на плечах,
Вдихати пил у лiтрах.
Зiницями вступати в ауфтакт,
Вустами вiдмiряти кожну долю,
А вони рiзнi - плавають на волi.
І ти вже мiй - вiддався просто так.
Я iмпровiзую у твоїм волоссi,
І poзiгнавшись зупиняюся вiдразу,
Шукаю кисло-солодкого джазу.
Ти у блакитних вiршах
i в скромнiй прозi.
