Дивлюсь на хмари крізь вікно,
Не пробива вже лучик сонця.
І цілий день туманне дно
І злива залива в віконця.
І що не день, то знову дощ.
Та де ж той етикет погоди?
Це ж літо, літечко одне
А в нас вже довгий шлях незгоди.
Люблю я музику дощу,
І приспів вітру у тополі.
Але і сонечко люблю,
Воно-яскрава точка в морі.
Чекаю я і нанівець,
Роз' ятрані стоять дільниці.
І валиться земля з кілець,
Провалля мокрі і копиці.
Кругом ця музика дощу
По всьому світу і долинах.
А я ще хвильно сонця жду,
Рахую віру у хвилинах.
А дощ все йде і так сдається,
Що вже півлітечка пройшло.
Вода із хмар ще досі ллється,
А сонце так і не зійшло.
Так живемо в туманні будні,
На вулицях немає нас.
Та буде сонечко сьогодні
Я вірю в це, ще прийде час.
