В наймах роки пролетіли,
Сил нема, нема снаги.
А на скронях біло - біло,
То лягли чужі сніги.
Снився сон: іду до хати
Ранком в лузі по росі.
То не роси – сльози мати
В смутку виплакала всі.
Ти не плач, моя матуся,
Що без мене цвів садок.
Я знімати повернуся
Серги - вишеньки з гілок.
Спраглий, я води нап’юся
З лісового джерела,
І до степу притулюся,
Най погладить ковила.
Я навчуся цінувати,
По новому бачить світ.
Тільки плаче, плаче мати -
Облітає з вишень цвіт.
Москва 2004
