там де місяць врізається в небо
з тріском рвучись на волю
зорі світять особливо тепло
і так солодко пахне травою
що от-от і ти упіймаєш
цю мить і цей світ
наче на фото
і назавжди запам*ятаєш
запах цей
його ніжність і дотик.
так не пахне ніщо на світі
ні парфум, ні свіженькі банкноти
так тільки у літі пахне травою
та так, що аж сам забуваєш хто ти
і скільки б часу не минуло
цей запах буде з тобою
та викликатиме іноді
приступи ностальгічного болю
знаєш, тоді здавалось
що ми доторкнулись до вічності
та занадто прозаїчно склалась історія -
їй не хватило трагічності.
Тепер точно знаю:
у кожної пори року запах свій.
снігом - пахне в повітрі зимою,
літом - тобою пахне у нім.
