Опадає сон-трава,
відбуває в небуття
те, що названо весною.
За водою– там вже ніч,
і вмовкає тиха річ,
що лилася з вуст рікою.
Над горою Місяць скрес,
і заграв гучний оркестр,
той, що скликаний тобою.
І зі мною вже нема,
що згубила ти сама,
те, що названо весною.
Створено 31. 07. 2005 року (16-00 - 16-30), м. Львів
Опубліковано: "Уколі друзів". Львів: "Плай", 2007. - 72 с.
С. 54
