Розбиваються сині дотики
Об найтонші твої прострації...
Мокрі яблуні, ляльки-мотанки...
Біле сонце. Бурхливо! Овації...
Сухо в горлі, ковтаю сиропи -
Під ребром хтось виношує тишу...
У літак - і над небом... Європи!
Щоб не бачити геть, чи ти виживеш...
Стигло лускають в серці гранати,
Розсипають зерном чи кагором...
Ну дозволь мені більше віддати!
Або... не вертайся ніколи...
