Безмежність зневіри немає кінця,
Колами ходять любов і зневага.
Давно вже не має граната кільця,
Лиш часом болить загоєна рана.
Не розворушить шрам тілесний
Душі байдужої рубці.
І лиш вогнем свинцевим, перехресним
Проколять голками шевці
Старезні рани відболілі,
І болю свіжого тепло
Зігріє душу одубілу
І похмуре розправить чоло.
