Усмішкою невимушено гордо
Ти у житті немов Джоконда
Встаєшт зі світлої постелі
Як на полотнах Ботічеллі
І не таїш у серці страху
Цвітеш мелодією Баха
Живе в душі безмежна ліра
Бо мариш віршами Шекспіра
Душа плекає силуети
Рядків з прекрасної сонети
Ти – незвичайна і проста
І не байдужа не пуста
І терперамент твій терплячий
Вогонь в душі страшно гарячий.......
