Хто не смердить, не значить, що він - живий.
Сльози – такі ж солоні, як кров і лоно.
Замість плювати в покидьків і повій,
Краще понюхай спершу свої ж долоні -
Що запеклось між пальців, який пісок –
Дихай своєю суттю, допоки вирвеш.
Щоб осягнути велич чужих висот,
Треба розбити лоба о власну прірву.
Бог недаремно сіє зірки у млу –
Вся чистота починається із болота,
Де в перегної святості та облуд
Грудка землі проростає у синій лотос.
За дві сторони однієї медалі – чистоту і бруд, що уособлюють прояв Творця – Любов!
Tara Maa відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ох! Ви дуже точно вловили авторський посил... Зачасту, читач сприймає вірш зовсім по-іншому ніж автор. Вірш , так би мовити, живе своїм окремим життям. Але дуже приємно, коли хтось "включається" в настрій автора...
За дві сторони однієї медалі – чистоту і бруд, що уособлюють прояв Творця – Любов!
