Осінь- пора незвична.
Листя розкидане хаотично.
То сонце, то дощ,
То спека, то холод.
І сильний панічний голод:
Нестача чуттів!
Все знову під молот!
Кап-кап-кап-кап...
Дощ награє мелодію суму.
І вітер звучить
Крізь красивих машин затерту гуму.
А люди ідуть,а люди- не люди,
Художник малює з них нові етюди.
Ш-ш-ш-шу-ш-ш-шу-шш-шшш-ш-шу-ш...
Шелестить лист під ногами у мами,
Що з роботи сильно спішить,
А по Т V йдуть мелодрами.
Банальні ті мами:
Годують сім"ю під час реклами.
Осінь- пора незвична.
Листя затоптане хаотично.
То сонце, то дощ,
То спека, то холод.
І панічна спрага- втамувався вже голод.
...Так кумедно відлунює молот...