Кожного доля в долонях Господніх,
як пташка у клітці тремтить,
неначе те завтра що буде сьогодні
у синє й прозоре небо летить.
Кожного чекає терниста дорога
наповнена радості й смутку,
у якій шукаємо шлях до Бога,
несучи біль у жмутку.
Та той, хто не зруйнує себе,
не спалить емоцій дотла,
Бог його туди проведе
й покаже стежину добра.
