Осіння ніжність вже не та.
Меланхолійність черства і сумна
Крапок над "і" тепер не розставляє,
Лише логічність прибирає.
Закрила очі світлим небесам,
Пускаючи туман мені у очі,
Вітрами викрадає почуття
Й думки пророчі.
Кому потрібне це протистояння,
Між мною та осінністю війна,
Щоб зрозуміти хто кого утопить:
Чи я ту осінь, чи мене вона?
Союзники важливі для війни,
Тоді, обнявшись, з ціллю в добрий путь
В протистоянні настроїв й століть
Шукати суть.
