Осіннє

Осіння  ніжність  вже  не  та.

Меланхолійність  черства  і  сумна
Крапок  над  "і"  тепер  не  розставляє,
Лише  логічність  прибирає.
Закрила  очі  світлим  небесам,
Пускаючи  туман  мені  у  очі,
Вітрами  викрадає  почуття
Й  думки  пророчі.

Кому  потрібне  це  протистояння,
Між  мною  та  осінністю  війна,
Щоб  зрозуміти  хто  кого  утопить:
Чи  я  ту  осінь,  чи  мене  вона?

Союзники  важливі  для  війни,
Тоді,  обнявшись,  з  ціллю  в  добрий  путь
В  протистоянні  настроїв  й  століть
Шукати  суть.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366338
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.09.2012
автор: v_poshukah