Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: ГАЛИНА КОРИЗМА: НЕ КРАЙ СВОГО СЕРЦЯ, НЕ КРАЙ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Леся Геник, 23.09.2012 - 22:42
Час невблаганний, та пам"ять невмируща, а щирі почуття - і того вічні...
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Згідна, що час невблаганний. А щирі почуття - вічні. Дякую, Лесенько Тетяна Горобець (MERSEDES), 23.09.2012 - 21:42
Галинко!!! Вірш трепетний, прочитала на одному диханні... Час летить, як швидкий поїзд, що минуло не повертається... Просто від пережитого лишається осадок на серці і лише думками повертає у ті часи...Але без минулого - немає теперішнього!!! Вірш сподобався, навіть дуже... ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Писала і думала про цю дуже хорошу людину. Інколи в житті досягаєш мрії: красивої поруч людини, грошей, багатства, бізнес в порядку. Це все добре. Але найголовніше - це почуття, які вартують набагато більше досягнутого. Любов треба берегти і вчасно себе зрозуміти. Роки не повернеш, тільки спогади і зустрічі нагадують про минуле. Дякую, за таку гарну Дівчину Дударик. Макієвська Наталія Є., 23.09.2012 - 19:56
Не край мого серця, не край,Хай крається тільке моє. Не зрозуміла. Можливо: Не край свого серця, не край, Хай крається тільке моє. ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви правильно зрозуміли. Одне розуміла, а друге написала. Дякую, вже виправила. Дякую за візит Раїса Гришина, 23.09.2012 - 19:26
Вже вишила доля рушникЗ червоних і чорних ниток. Наш травень у осені зник, І вже не поверне ніхто... Життя продовжується, потрібно йти далі... ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ох, ці долі-рушнички,Вишиваєм тільки ми. Хто вгадає долю з нас? Скаже лиш прожитий час. Дякую, Раїсонько за візит. ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Інколи освідомлюємо правдиве надто пізно. Дуже дякую за слова. Стараємось змінити в житті, що можна змінити. А що неможливо... підкоряємося долі. Дякую, хай довго сіяють зіроньки онуків Зеновій Винничук, 23.09.2012 - 18:43
Гарний душевний вірш, але за втраченим не потрібно жаліти, так мене вчив мій тато і такі самі думки я знаходив у Івана Франка.На мою думку,1 строфа 4 рядок І юність...; 3 строфа 4 рядок Любов, що була у нас ( очах - нас наближена рима ). Дякую. ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не жалію, але на душі щемно коли зустрілися. Ця людина для мене багато значить і хай його Бог благословляє.Дякую за щиру і відверту відповідь. Життя складне, невгадаєш... Валентина Ланевич, 23.09.2012 - 18:37
Душевний біль, помножений на суть його розуміння, виїдає душу та потрібно рухатись вперед, хоч і занадто велика ціна цього руху, і перемагають тільки сильні духом. щемно-чуттєво так
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, треба рухатись вперед. Зустріч нагадала багато...Дякую за такий щирий відгук. ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за чорнобривці Нагадують вони дитинство і юність. Люблю ці квіти.
ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якось зустрілись... поговорили... згадали...Дякую за теплі слова. ГАЛИНА КОРИЗМА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Думаю, що прожите життя вже склало свої ноти. Приходиться жити тільки жити по-Божому, дякувати про все що маємо і не руйнувати чужого. Бувають помилки, які виправляються, а бувають, що ніколи... надто пізно.Дякую, Крилата за візит |
|
|