Гніздечко тепле, Світле небо,
А ще сміливість без жалю
Віддати серце, якщо треба
За тих, кого я так люблю:
У тому щасті - мрія вічна
Й найкращі прояви мене.
І щоб застигла на обличчі
Усмі́шка, коли смерть прийде....
дехто боїться смерті, через те, що боїться втратити нажиті ним земні скарби, інші бояться втратити близьких та дорогих йому людей, хтось просто боїться смерті через невідомість того,що буде після неї....Є тисячі причин через які люди бояться смерті, але всіх їх об'єднує страх, і як би не було дивно, саме цей страх робить їх більш людяними
двоякі роздуми хлинуть після прочитаного:
-тут ніби бажання осягнути щастя в такому прояві, як воно є, але осягнувши його дорога закінчується, тому і з'являється питання, чи варто його осягати
- але як би там не було, одна мить щастя вартує цілого життя
del Consuelo відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Тарасе, ти зумів поникнути у філософію вірша!
А ще з одного боку, хотілось поділитися відчуттям любові у серці - це своєрідна перемога над тілесним, а отже, чи не над більшим страхом людини - страхом смерті...