У тебе загострення.
Із хвилюванням дивишся в дзеркало і думаєш нащо було зранку так старанно фарбувати очі. Розширені зіниці втомлено й саркастично перекреслюють сенс усього сьогоднішнього дня.
Ти ніколи й не замислювалася що з тобою в такі моменти.
Хвилі тривоги хотілося заглушити чим завгодно - хоча це певно єдине живе почуття в тобі, що не викликає сумнівів щодо визначення.
Ба навіть голод ти не відразу впізнаєш,що там казати про самокопання...
У тебе загострення.
Пам'ять, відверто знущаючись, починає крутити фільм про найкрутіше гівно що з тобою траплялось.
Чай в руках або надто гарячий, або надто гіркий. Волосся, що впало на щоку, дратує. Власне тіло показово й слухняно здригається від кожного звука. Усе що може пульсувати - пульсує.Говорити не хочеться.
У тебе розпач.
