Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Весняна Осінь: Не треба сліз! - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Салтан Николай, 20.09.2012 - 14:41
![]() Дуже щиро і чуттєво...мені також близькі Ваші стрічки ![]() ![]() ![]() Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, приємне Вше розуміння. Ваші твори також мені дуже близькі ![]() Мазур Наталя, 18.04.2012 - 20:42
Як на мене, музика занадто динамічна для такого віршу, але кожен сприймає рядки по-своєму. Розтавання завжди асоціюється у мене з безнадією... ![]() Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так знаю, ця музика не у ролі супроводу, а у ролі музи. Колись ця пісня надихнула на цей вірш. Щиро Вам дякую ![]() ![]() Fairytale, 15.04.2012 - 15:48
Не треба сліз, достатньо наковталась,Прости, що я була́ Тобі не Тою, Так необачно в мрію закохалась , Сьогодні… Вже стаю Тобі чужою... ![]() Окрилена, 13.04.2012 - 22:09
Не треба сліз....((ця пісня у студентські роки була улюбленою))) Краса, лагідність і світло-сум - лейтмотив Ваших віршів... і ще ніжна ДУША ![]() Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, пісня особлива, яка наповнювала спогадами студентське життя, бо це час кохання і розчарування. Щиро, дякую, Наталочко, звертайтесь до мене на Ти ![]() ![]() Олександр ПЕЧОРА, 13.04.2012 - 13:37
![]() Так необачно в мрію закохалась... Усі «прощай» повторимо на біс... ![]() ![]() Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І так буває, дякую за Ваші постійні візити ![]() Рижулька, 13.04.2012 - 11:53
Боляче!!! І Як тут можна без сліз?! ![]() Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ага, " з часом уже не болить, з часом просто привикаєш до болю". Цей вірш річної давнини ![]() Леся Геник, 13.04.2012 - 11:16
***То хіба ж обійдешся без сліз, Коли серце мне німа розпука, І жалі - плакучий верболіз Простягає у минуле руки? Де були коханими колись, Де в обіймах просинались зорі, Не журилась ясноока вись, Не ридали золоті простори... То хіба ж обійдешся без них - Без гарячих слізок на прощання, Коли душі рвуться на чужих Вимітаючи надію на кохання? (13.04.12) ![]() ![]() ![]() Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже гарно, Лесю. Дякую, за такий еспромт ![]() Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А Ти моє ![]() ![]() Артур Сіренко, 13.04.2012 - 00:57
Гарний вірш. Сильно сказано. Досконала композиція, цікава стилістика...
Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам дякую, Ваші коментарі завжди змістовні і цікаві ![]() Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не треба сліз, бо дні кожного серця насправді має жити усмішка. Дякую Вам ![]() Весняна Осінь відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую від душі!!!!!!! Дуже приємно! ![]() |
|
![]() |