Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Осіріс: Гроздья винограда - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк, 22.03.2012 - 22:23
Яка зворушлива історія... И на пир спешили белые метели Не жалея алых, от заката, крыл. Ветер, опьянённый ароматом мёда, Захмелело, тренькал арфой проводов... Заморозок алчно выполз из оврага, Ледяной рукою гроздья ухватил. Те, застыли разом, сникли, почернели, Грубому насилью тихо подчинясь… -чуттєво... У мене теж колись був вірш "Зимовий виноград" на таку ж тему. Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за медово-смачненький комент!!!
Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радий Вашому візиту та коменту!!! Дякую!
Осіріс відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, кумасю, надзвичайно радий Вашій оцінці!!! Хотів виставити зранку та не мав часу - цілий день розгрібав "скирди" проблем. А потім плюнув, підпалив і у Клуб.
|
|
|