Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Михайло Плосковітов: Лютневий дощ… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Весняна Осінь, 07.03.2012 - 19:30
Вірш- просто неймовірно! Вражає і заставляє вкотре і вкотре перечитувати
Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..та нічого у ньому особливого. дякую
Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..еге ж..дякую Танюшо
Ветра, 07.03.2012 - 11:09
а це - теж гарно. Коли до себе ставишся вимогливо - завжди прагнеш писати краще
Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
.проти душевних воїн не попреш...а коли штиль - то виходить таке щось сіреньке
LaurA, 07.03.2012 - 10:15
Прекрасно.. а третий куплет, - просто чудо как хорош.. столько концентрированных чувств, осмысленности.. Браво..
Раїса Гришина, 07.03.2012 - 09:27
І сіє з неба непомітна мжичка,на провесні тепліє по руці, тих кілька крапель на твоєму личку, мов кілька ранніх смутків на щоці… ************************************** Февраль любви не помеха.... Всё понимает отживший февраль, Падая с крыш, разбиваясь и хныча. Только его мне неслыханно жаль - Прошлому стал он отличной добычей! Да, не познала я с ним холодов, В нежных объятьях твоих засыпая. Этот февраль, / как основа основ/, Ключик вручил мне от зимнего рая! Где-то мело, где-то вьюжило ночь, Снегом ломало промёрзшие ветки... Ты поцелуем умел превозмочь Каждый недуг мой /на уровне клетки/! Кто наделил тебя властью богов, С силой неслыханно-дерзких порывов? Кто ты, срывающий с тайны покров, До хрипоты, до слезы, до надрывов?! Сколько витков у спирали Любви? Сколько во мне есть твоих окончаний...? Кто ты, осевший ознобом в крови, Режущий вены отточенной гранью..? С ВЕСНОЙ,,, Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...мій віршик і близько біля цього не валявся дякую...
Наталя Данилюк, 07.03.2012 - 02:17
Так хочуть наздогнати заметілітебе й мене. І цей лютневий дощ... -так ніжно і романтично... Краплинка сонця серед дощової негоди... Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...це не може так бути...дякую Вам...
Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..Валю у мене так ніколи не було....дякую
Квітка Надії, 06.03.2012 - 22:46
"тих кілька крапель на твоєму личку,мов кілька ранніх смутків на щоці" як же мииило чудово, що тут і казати, ти ж знаєш як я люблю тебе читати лише весни бажаю твоєму романтичному серцю! Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..це ти правильно сказала - одне мило, бульбашка лиш...дякую
Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..та..не пишеться зараз нічого людського, про те як і завжди....
Леся Геник, 06.03.2012 - 22:40
Неймовірні поєднання... А от такі слова /тих кілька крапель на твоєму личку/ просто не можуть не посміхнути своєю щирістю... Браво!!!
Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..дякую Вам Лесю за щирі слова, але вірш не браво, а так собі...
Ласунка, 06.03.2012 - 21:55
кілька крапель на твоєму личкумов кілька ранніх смутків на щоці… приємно знову прийти на сайт і прочитати частиночку твоєї душі! Михайло Плосковітов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..ти рідка Гостя...
|
|
|