Ті самі вірші,
Ті самі зозулі,
Та сама музика,
І такі ж однакові, слушні і чорні
Чорні шовкові краватки,
Краватки липківських вулиць.
***
Ті самі краплі,
Ті самі п'яні мешти,
Ті самі кучеряві діти,веселі діти,
Діти, що не відкидають тіні,
Вбиті Тобою діти.
***
Ті самі занедбані труби,
Ті самі відсутні квіти,
Таке саме серце,
І схожа на нього печінка,
- піцікатто, яке виробляє мармур.
***
Ті самі крапки,
Ті самі чічі,
Ті самі самотні харківськи вокзали,
Всі інші - базар-вокзали,
Пуленк-Булези.
***
Ті самі гроші,
Ті самі люди,
Ті самі пляшки з узваром,
Чорна шовкова кава,
Зелена зрадлива шевченківська курва, море.
***
Та сама Одесса,
Яка пертворюється на мене,
коли я перетворююсь на жінку,
Такі самі меблі,
Їх непевні та хворі ритми.
***
Ті самі питання,
Ті сами книжки і ті самі мови,
Звуки, схожі на агрус,
Білі сідниці,
Чорне повітря, сонце та серце.
Серце та сонце.
***
Ті самі букви,
Схожі на трупи комах,
На покалічені руки чорно-білих світлин,
На сонце,
На меблі, на серце.
***
Ті самі послідовності,
Послідовності пятірок та шісток, що перетворюються на епілог,
Перетворюються на катер,
Перетворюються на рибалок,
Перетворюються на однакові аккорди,
Які,
І в це неможливо повірити,
Народилися з того ж піску,
Що й піхви,
Що й сосни,
Що й пензлі,
Що й фарби,
Що й паламані палички для барабнів, поховані біля Жори,
Безпідставні структури.
Які в принципі,
Не потребують навіть тебе,
І які починають повільно розвалюватись,
І можна було б назвати це трохи інакше,
Ніж - "Вірші",
, Наприклад - "Молитва",
Або "Kirie eleison",
Але це залишиться віршами,
портретом,
Гарячою кавою,
Спітнілими долонями зрадливої білявки,
Фотографіями чарівних коників,
Снігом, який перетворюється на воду,
Водою, яка стає сонцем,
Яке стає серцем,
Стає віршами.
ID:
316640
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 25.02.2012 00:15:01
© дата внесення змiн: 25.02.2012 00:15:01
автор: Elias Spricht
Вкажіть причину вашої скарги
|
