Сьогодні я прокинувся і вперше спробував думати,було важко сконцентруватись,адже по суті я ніколи не розмовляв з людиною.
Думки неохоче заповнювали простір і я грав із ними в мовчанку.
Я завжди сидів у Вк і навіть писав,як йолопи ,,пох,,і ,,нах,,.
Мені було так порожньо почуватися вазою,і чекати на квіти.
Я зрозумів,що всі ми коробки у формі Я.
Ми настільки самотні,що спимо з роботами Воллі,довіряємся маньякам,самі виявляємся моральними гвалтівниками,п'ємо солоний коктейль подарований незнайомцями,колимося вухами,куримо зіницями,фотошопимся нещадно,шукаємо правди,кохаємся один з одним без близькості,всіляко намагаємося подавити в собі того,кого не хочемо боятися.
Ні говорити,ні бачити себе не хочемо.
Тому й втікаємо у пустоту коробок вдивляючись у синій дисплей монітора.
Оновлюєм жадібно,наче опухши із голоду, сторінку.
Всі ми самотні навіть з самими собою.
це неймовірно!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
