І небожливо було
Після стрибка кожного,
Душу не ламати,
Не губити тіло...
Зашморг на шиї щоразу,
А можливість – у руку,
Щоб не забути ніколи
Безвихідь і муку.
Мороз по шкірі -
Все грунтується на вірі,
Та її майже втратили,
Закопали всі цінності.
Любов до гробу,
Смерть за другову біду...
Натомість налічуєш зради,
А не дякуєш за допомогу...
Та все ж... Запали надію востаннє,
Відкрий серце, бо добре,
Не мусиш злом відплатити,
Хоч не чують голос, що кличе...
