Я неможу образити словом,
я неможу сміятися в слід,
і злитись неможу на того,
що причинив мене декілька бід!:)
я неможу забути єдину,
яку просто навік полюбив,
пригадати неможу я вчинок,
що кохання навік спопилив...
наче блискавка в серце сяйнула,
розірвала його на шматки,
сутінки ночі враз огорнули,
і безжалісні темні думки...
я неможу...і тихо заплакав,
що зовсім неличить тобі,
та ти плачеш від болю розлуки,
розбитої горем душі....
чи зашиє хтось поранене серце,
чи знайдеться потрібний кравець,
мабуть ні...і при собі тихенько...
-це кінець хлопче,кінець....
