Я хочу лишитись народним поетом,
Щоб без нагород, без похвал і портретів.
Лише щоби вірші постійно читали
І довгі роки ще мене пам’ятали.
Щоб теплі слова збереглися в народі,
Дарунок цей людям, не тільки природі.
У вірші вкладав я частину душі
І в мене з людьми не бувало межі.
Я жив серед них і ділив кусень хліба,
Не завжди дорога звивалась щасливо.
Картини в житті залишав без багету,
Бо мріяв лишитись народним поетом.