Злечу у небо, щоби птахом стати
І в сиву вічність звідти заглядать,
Згадати і Трипілля, і сарматів,
І гордих скіфів, що в курганах сплять.
Щоби побачить і Аскольда з Діром,
І першу зраду, коли їх в могилу
Олегів меч відправив за Христа.
Княгиню Ольгу ( у хресті - Олену),
Прийнявшу християнство в Констянтина,
Яка сама для нас тепер свята.
Щоб вгледіти апостола Андрія,
Климента з Фівом, поки ще живих,
Володимира, що Христову віру
Підняв на златоверхі береги.
Після такого сонету треба знову перечитувати історію України.Я раніше вважала, що сонети пишуться тільки про кохання.А Ви показали, що на любі теми можна писати сонети.Дякую.
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую вам, не знаю правда як до мого експерименту віднесуться критики, але мені сподобалась поетична форма, рішив спробувати.
вірш правильний.
одне скажу: що писати на історичні теми важко, так як там багато невідомого, і ми знаємо багато по штампам.
той жеж Аскольд і Дір, у вас Гір, є версії що це одна людина(Асгольд ас Дюр, це я те що пригадав зразу, і тд.)
скіфи і сармати. теж народи про які багато невідомо.
той же ж Андрій може і навіть не був в Києві. ну це так, трохи не в тему я написав.
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
За Діра вибачась, знову недодивився. згідний, що в нашій історії ще багато неясностей. Тощо Аскольд і Дір могла бути одна людина - припущення, так як і те, що Олег убив їх(чи його) за прийняття християнської віри під час походу на Константинополь. Я не ставлю собі за мету доказати те, чого зо цих пір не вдалось історикам, але погодьтесь, щоб зрозуміти сьогодення треба деколи оглядатися в минуле. Спасибі за змістовний і уважний коментар!
