Чи є шкала для виміру жалю?
Чи співчуття існують одиниці?
Як позбирать осколки кришталю
Й стулити в вазу з горем наодинці?
Коли кохану допікає біль,
Коли їй сльози розмивають очі -
Здається в серце хтось насипав сіль
Й тривога груди розтерзати хоче.
Безмірна безпорадність обійма
Холодним відстуком, мов пробиває скроні,
Тримаєш руку, що тремтить як птах,
Цілуєш схлипом пройняті долоні.
Як зупинити той нестерпний біль,
Переманить до себе гірку муку,
Перестелити зболену постіль,
Страждання вигнати душерозкрайні звуки?
Я поцілую в жалібні уста,
Волосся розчешу руками вправно...
«Мені вже краще, чайничок постав!»
І усміхнулась. «Я лечу, кохана!»
Щодо художніх засобів: "Перестелити зболену постіль" - неповторний епітет! Метафора "донімає" - із російської. Краще "допікає". Щодо змісту: Ваш вірш - джерело ніжності й любові. Супер!!!!!!!
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарний вірш...тільки обережно, бо як відомо із чоловіками сперечатись не варто - потрібно відразу плакати це я жартома, а якщо серпйозно, то жінки дуже прагнуть ніжності і тепла!
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якого, ми чоловіки, не завжди умієм дати, а коли кохана (не дай Бог!) прихворіє і на нас звалюється вся лава хатніх проблем, яких раніше і не замічали - ми просто розчавлені своєю же бездушністю. Спасибі