Мені нещастя стало на дорозі
Я обійти його не в силах
Мені печаль всміхається здалека
Мені журба вже стала мила
Тоді нещасні дивні грози
Зійшлись на полум’я моє
І загасили теплий промінь
Сховали світло яснеє
Тепер ні сонця я не бачу
Ні радості в своїм житті
Я бачу смуток, лиш не плачу
Вже сліз нема, о Боже, ти подаруєш їх мені?!
Ті самі сльози, я благаю
Не віддавай мене страху
Я так боюсь, будь ласка зжалься
Нема у тебе того жалю, немає, безсердечний ти
Хоча б сльозиночку одненьку
Не дав, всміхатись більш не буду
І прощавай мій білий світ
Я сонця більше не побачу
Лиш ночі темний цвіт
Залишиться зі мною.
