«Сталевий» мій Закон для мене – БУВ і – Є,
Як, прописна у долі моїй, - Істина:
Чуже не забирати - у моє,
Яким воно доступним не стає, -
По-батькові, ще – тямити своє,
Яке було і буде: «НеБорисівна».
Людьми – численних різних пройдено епох,
Окреслених канонами скептичними,
Поняттями порядності удвох
І – виборами долі, для обох,
У варіантах дійсності кількох,
Між сталими устоями й – незвичними…
…Керуючись причинами вагомими,
І - нормами своїми особистими,
З табу і кредо в них свідомими,
Десь – надто «залізобетонними»,
Комусь: «смішними», незнайомими,
Йдемо шляхами долі кам’янистими.
Сильний вірш! 
