Звичайний день яких багато
я бачила в житті.
І цей також зайшов до хати.
Сумний,неговіркий.
Стурбовано в вікно дивився.
Мов виглядав кого.
А не побачив-зажурився.
Лиш стукав дощ в вікно.
Я не питала-розуміла,
що в серці носить біль.
Ятрити рану не хотіла.
Вона мов дикий звір.
Що розриває душу,тіло.
Не знаєш де знайти
ті ліки,спокій що дарують
в край стомленій душі.
Звичайний день яких багато
я бачила в житті.
Терпіти біль душі не сила.
Тяжкий цей хрест,тяжкий.
