Моя країна в небезпеці,
Поезій бал на другий план,
Війна, що розпочав тиран
І кожне місто як фортеця.
А втрата рідних як болить,
У серці кровоточать рани,
Ми, проклинаючи тирана,
Молимо Бога кожну мить.
Вже тоне в крові ця земля,
І сльози наші більше моря,
А вдови посивівши з горя,
Так ненавидять м@zкаля.
Нас об'єднало спільне горе,
Не вперше гнобить ця орда,
І "брат-сусід" такий - біда,
Та вороги нас не покорять.
Чого ти ж ,кате, лізеш в хату,
Непрошений татарин-гість.
Так є й було триста століть,
Гідну отримають відплату.
Не закуєте нас в кайдани,
Рабів до раю не пускають,
Це правило всі пам'ятають,
Ще наше небо є над нами.
Галина Грицина.
... Ще наше небо є над нами - 
