Співай богине свою серенаду
Про миті втрачених надій,
Співай картаючи прохожим душу
Взиваючи до самих потаємних мрій.
Або ж про щастя, що нам не судилось
Про світлі дні які ніколи не настануть,
Щоб від твоєї пісні серце швидше билось
І оживи рядками майже втрачену уяву.
А з рештою співай про що захочеш,
Дістаючи з людей то плач то сміх,
Але найважливіше в цей буремний час
Щоб не затих божественний твій спів.
