Чому так гориться, кацапи, вам на московії?
Так файно, так звично, так люто, так жарко?!
Бо палять і палять вас наші думки,
мов гіперболоїд,
від полюса нищать до полюса гнівним промінням,
викреслюють з книги буття -
та ж ми перші хіба?.. Мов просмолені, стіни кремля:
за довгі сторіччя прокляття людей їх просякнули болем.
А ще й з того світу, як постаті в білих сорочках,
що вийшли на подіум серед зірок,
розпалюють факели душі стражденні,
згвалтовані чи закатовані вами,
прокляті кацапи,
тому лише поглядів
нині достатньо,
лише двох думок
щодо помсти — і буде вам ватра.
Збирайте валізи, втікайте,
невинні чи винні,
вас це не врятує, як тих українських дітей,
кому ви відмовили в праві на ранок,
лягаючи спати з приємною думкою, що
“необхідно вбивати хохлів”.
Снаряди їх вбили.
А вас поступово й мучительно
винищить Пірокінез.
23.08.2023.
ID:
992015
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 23.08.2023 17:39:05
© дата внесення змiн: 23.08.2023 17:39:05
автор: Валерій Коростов
Вкажіть причину вашої скарги
|
