Хвороба дивна неземна.
“Любов” колись її назвали.
Я все один, а ти – у парі,
Ти не одна!!! Ти не одна…
Щемливо ніжний серця спів…
Кохання болісний трикутник…
Який розбещений розпутник
Тебе приворожить зумів?
Краси твоєї чистота,
Вуста твої п’янкі медові –
Усе йому. Мені ж – любові
журба і чорна мерзлота.
Усе йому. Мені ж – одна
лише невиповнена мрія.
Але жива іще надія,
Жива хвороба неземна.
