Кіт і лис
Вигнали кота у ліс –
Постарів пухнастий,
Усі миші попід хвіст,
Тільки щоб десь вкрасти.
Сів під дубом віковим,
Та й собі зітхає,
Аж тут лис хвостом рудим,
Землю замітає:
- Що, прогнали бідолаху?
Ось така вам дяка!
Все життя прожив під дахом,
Й прощавай, друзяка!
Ох ти, братику вусатий,
Втрапив у халепу,
Жит в лісі – це не жарти,
Тут не до вертепу.
Смерть на кожнім кроці тут,
На тебе чатує,
Як не здохнеш, то уб‘ють,
Правда, не жартую.
Тут і голод і негода,
Ведмеді з вовками,
На стежинках де завгодно,
Капкани з пастками.
Ну, а самий більший жах,
То хорти мисливські,
Не врятуєшся ніяк,
Справи твої кепські!
Треба знати куди бігти,
Де і як сховатись,
Щоб за кожним разом зміг ти,
Від них відірватись.
От я знаю близько ста,
Варіантів різних,
Врятувати як хвоста,
Від щелеп їх грізних.
Ну, а скільки знаєш ти?
Кіт знизав плечима:
- Що мені твої хорти,
Теж знайшов причину!
Я не знаю жодної,
Вірної методи,
Скористаюся з твоїх,
Як тобі не шкода.
Тільки лис йому хотів,
Передать науку,
Аж тут зграя лютих псів,
Кобелі і суки,
З попід кожного куща,
Колом оточили,
Виють, гавкають, харчать,
Бісовая сила!
Лис крутнувся взад, вперед,
І вправо і вліво,
Та з усюди навперейм,
Собачня летіла.
І хоч знав він близько ста,
Різних варіантів,
Але не зберіг хвоста,
Та й життя утратив.
Ну, а кіт зумів ось так,
Врятувати шубу –
Заховавсь серед гиляк,
На вершечку дуба.
Кулею чкурнув на верх,
То дарма, що сивий,
І з гущавини сичав,
На собак щосили.
Так буває у житті,
Хтось багато знає,
Але користі від того,
Геть зовсім не має.
Інший робить щось одне,
Але бездоганно,
І в житті йому за те,
Ще й щастить нежданно.
ID:
989258
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Драматичний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Вірші про тварин
дата надходження: 20.07.2023 15:42:15
© дата внесення змiн: 20.07.2023 15:42:15
автор: Костянтин Вишневський
Вкажіть причину вашої скарги
|
